Нікола Йокич: «Ми як команда завжди знаходили спосіб перемагати»

Центровий «Денвера» підбив підсумки сезону.

– Які головні висновки зробив з цієї гри та серії загалом?
– Ця гра дуже нагадувала другу. Ми втрачали м’яч, не реалізовували свої моменти. Вони грали агресивно, швидко переходили в атаку, були сильні в контратаках. Ми не встигали за ними, а вони нав’язували боротьбу під кільцем і влучали. До того ж, суддя був той самий, що й у другій грі. Загалом – дуже багато спільного.

– Після двох сьомих матчів поспіль відчуваєш, що ваша команда все ще близька до чемпіонства?
– Ми програли, отже – ні. Я не вірю в «якби». У нас був шанс, але ми ним не скористалися. Значить, поки що не готові.

– Що скажеш про те, як Аарон Гордон вийшов на майданчик, попри травму?
– Він грав через біль. Я навіть казав йому не виходити, бо міг погіршити травму. Було видно, як важко йому рухатися. Але він – справжній лев. Вийшов і боровся разом з нами. Ми це дуже цінуємо.

– Перед серією багато говорили про твоє протистояння з Шейем Гілджес-Александером, ви обидва були серед претендентів на MVP. Що можеш сказати про нього?
– Він неймовірний. Ми грали проти них 11 разів за сезон. Це особливий гравець – вибір кидків, вміння створювати моменти, відриватися від захисту, грати у своєму темпі. У захисті він скрізь – перехоплення, блоки. Він як маленька пантера – завжди біля м’яча. Унікальний гравець.

– Девід Адельман опинився в непростій ситуації, коли наприкінці сезону став головним тренером. Як оціниш його роботу?
– Це був складний момент – лише три матчі, щоб щось змінити. Але він зарядив команду енергією, змусив повірити. Ми грали дуже важку серію, можливо, проти найкращої команди ліги, і мали шанси. Думаю, він чудово впорався.

– Як думаєш, яке майбутнє у нього як тренера?
– Мені не платять за те, щоб вирішувати такі питання.

– «Оклахома» використовувала глибину складу, тоді як у вас була коротка ротація. Що потрібно команді, щоб знову претендувати на титул?
– Нам точно потрібні зміни. Грати стільки часу з таким обмеженим складом – важко. Неможливо очікувати, що гравці, які не зіграли 20–30 матчів, раптом стануть ключовими. Але, наприклад, Джуліан і Пейтон проявили себе. Командам з глибокими складами, як «Індіана», «Оклахома», «Міннесота», зараз значно легше.

– Як оцінюєш їхній захист – один з найкращих в історії?
– Вражає їхня універсальність. Багато сильних захисників, агресивна гра, постійний тиск, перекриття передач. Навіть коли проходиш першого – вже чекає Чет або Айзея. Вони завжди з руками на м’ячі, і навіть передача не завжди зручна для кидка. Вони весь час ускладнюють життя супернику. Вони добре навчені – ось чому досягають результатів.

– Чим найбільше пишаєшся в цьому сезоні?
– Тим, що ми як команда завжди знаходили спосіб перемагати. У першому раунді всі думали, що «Кліпперс» пройдуть нас, але ми змогли. Ми знаходили рішення… тільки не сьогодні.

Це, мабуть, найкраще описує нашу команду.

Особисто я залишався здоровим, багато працював. Задоволений собою і тим, що моя система підготовки працює.

– Як проведеш літо? Олімпіада минулого року не завадила тобі?
– Навпаки – вона зробила мене кращим. Гра за країну, інші правила, нові партнери – це дуже корисний досвід.

Тепер треба вирішити, чи грати на Євробаскеті. Пораджуся з тренерами та лідерами збірної.

А в найближчі дні буде багато пива.