Шей Гілджес-Александер: «Ми контролювали всі три матчі, але потрібно вигравати кінцівки»

Лідер «Оклахоми» пояснив, чому посміхався, залишаючи майданчик після поразки від «Денвера» в третьому матчі серії — 104:113.

— Ти згадав, що не впорався. Йдеться про четверту чверть чи овертайм, де ти взагалі не кидав? А четвертою чвертю залишився задоволений?

— Так... Деякі кидки відчувалися добре. Навіть більше ніж деякі. Вони, звісно, не залетіли. Але загалом вийшло так, що ми надто часто покладалися на дальні кидки. А я завжди кажу: відсоток з дистанції то росте, то падає.

Бувають матчі, коли ти ловиш ритм, а бувають — коли м'яч просто не летить. Але найнадійніше — це гра в трисекундній і під кільцем. Думаю, в кінцівці я міг би краще це використовувати.

На це є різні причини, і ми з командою розберемося, що саме пішло не так, щоб наступного разу це виправити. Але так — я точно міг зіграти краще.

— Джейлен Вільямс до твого виходу «горів», але потім довго не кидав. Як думаєш, варто було частіше знаходити його?

— Так, я був у таких ситуаціях, коли потрібно було брати гру на себе — і я кидав, намагався завершувати моменти. Дабс сьогодні був чудовий. Звісно, можна було давати йому м’яч частіше, враховуючи, як він піймав кураж.

Якби я ще свої кидки реалізував, цієї розмови взагалі б не було. Але гра є гра — або влучив, або промахнувся. Сьогодні вийшло як вийшло.

— Ваш тренер сказав, що ви на шляху до того, щоб стати великою командою, і такі випробування — частина процесу. Що потрібно, щоб повернути контроль?

— Треба закривати матчі. Вже третю гру поспіль ми контролюємо хід зустрічі, але програли дві з них. Тож головне — знайти спосіб краще грати кінцівки.

— Протягом усієї гри, особливо в четвертій чверті та овертаймі, проти тебе грали зоною. Ти звик до тиску, але чи можна щось змінити, щоб отримувати легші кидки в позиційній атаці?

— Звичайно. Вони добре вибудували зону і щільно опікали мене. В таких моментах потрібно краще створювати простір і використовувати нашу швидкість, щоб будувати моменти. Я отримав кілька кидків, які зазвичай забиваю, але сьогодні просто не пішло. Це не виправдання.

Я міг знайти кращі рішення. Які саме — поки не знаю, але для цього і є розбір гри. Подивимось і виправимось.

— Коли ти йшов з майданчика, посміхався. Про що думав у той момент?

— Вболівальники намагалися тролити. Але я знаю, як влаштована гра і життя. Легко насміхатись, коли ти ведеш у рахунку. А я не хочу показувати, що зломлений чи злий.

Нічого ще не вирішено, серія не завершена, і у нас є багато підстав для оптимізму. Я не зіграв належним чином у кінцівці, але в наступних матчах буде шанс усе виправити. І я в цьому впевнений.