Бред Боткін: «Йокич – найкращий розігруючий, якого я коли-небудь бачив»

Журналіст CBS Sports підтримав Стіва Керра.

Напередодні головний тренер «Голден Стейт» назвав сербського центрового найкращим «великим», якого він коли-небудь бачив.

«Коли говорять, що такий великий гравець, як Йокич, найкращий «великий», якого ви коли-небудь бачили, це не є критикою Каріма, Хакіма, Шака чи когось іншого. Це так само, як і заявити, що Леброн – найкращий гравець, якого ви бачили, не ображаючи Майкла Джордана, або навпаки, або що Стеф Каррі кращий за Меджика Джонсона, чи навпаки.

Це найкращі гравці всіх часів. Уподобання можуть різнитися, і, як вірно зауважив Керр, різниця в епохах впливає на будь-які суб'єктивні оцінки. Але головна думка тут у тому, що Йокич – один з найкращих гравців в історії. Ми давно вийшли за межі обговорення, чи є він просто найкращим діючим гравцем світу. Це хлопець, який за всього лише 10 сезонів вже має всі підстави вважатися одним із топ-10 гравців в історії, і він ще далеко не закінчив. Залежно від того, скільки він ще гратиме, він може стати частиною дискусії про найвеличнішого. Він настільки хороший.

Як і у всіх, у мене є своє власне бачення, і для мене він – найкращий розігруючий, якого я коли-небудь бачив. Не найкращий серед «великих», а найкращий розігруючий загалом. Він робить передачі, як великий снайпер – свої кидки. Він бачить або відчуває їх ще до того, як вони виникають. Захисти безсилий перед ним. Партнери відчувають себе на небесах.

Як Леброн у свої найкращі роки, Йокич міг би набирати по 35-40 очок за гру, якби захотів. Але він воліє спочатку віддати пас і при цьому залишається одним з найкращих снайперів в історії з будь-якої точки майданчика. У нього чарівна робота ніг. Надзвичайне почуття м’яча і креативність. Академічний, ніби байдужий темп, через який здається, що він навіть не намагається. Чим кращий спортсмен, тим легше йому виконувати складне. Йокич – великий спортсмен. Забудьте всі ці розмови про те, що традиційні якості, такі як швидкість і стрибучість, є єдиними критеріями атлетизму. Його природна координація – це надможливість.

Чи кращий він, ніж Карім? Не знаю. Я був занадто молодим, щоб по-справжньому спостерігати за грою Каріма, особливо в його найкращі роки. Але Керр не зійшов з розуму, коли сказав це. Можна не погоджуватися, але це дискусія, яка має право на існування. Йокич більш ніж заслужив таку повагу, і, повторюю, він ще далеко не закінчив», – написав Боткін.